«Зі мною не хочуть гратись». Як налагодити спілкування в дитячому садку

Як допомогти дитині подружитися з однолітками в дитячому садку? Що робити, якщо з донькою чи сином не хочуть грати інші діти?

До досягнення 3 років спілкування обмежується взаємодією на майданчику або в пісочниці під наглядом мам і татусів. Віддаючи малюків до дитячих садів, батьки стикаються з проблемою, коли діти не бажають відвідувати ці заклади, у тому числі й через свою замкнутість.

Як підготувати дитину до дитячого садка

Усі діти різні за характером та здібностями адаптації до нових умов. Жваві та компанійські малюки часто не відчувають особливого дискомфорту від переміни обстановки, тоді як боязкі та сором’язливі крихітки буквально переживають справжню трагедію від розлуки з мамою. Налагодити спілкування таким дітям значно важче.

На успішність при вибудовуванні відносин з іншими дітьми може вплинути мікроклімат у родині. Якщо між батьками часто виникають конфлікти, що спостерігає малюк, це може стати причиною його пасивності в колективі, апатії та недружелюбності.

Щоб не виникло проблеми, за якої ніхто не грає із сином чи дочкою в дитсадку, психологи радять роз’яснити малюкам деякі правила поведінки, умовно кажучи, фактори соціального успіху:

1. Особиста привабливість. Згадайте себе в дитинстві: недоглянуті, неохайні, грубі дітлахи в дитячому саду зовсім не викликали бажання спілкуватися з ними. Щоб привабити до себе людину, незалежно від його віку, бажано демонструвати гарні манери, бути чистоплотним, слідкувати за своїм зовнішнім виглядом. Цьому варто навчити малюка.
2. Навики спілкування. Базові розмовні навики діти отримують у родині, тому намагайтесь якомога більше спілкуватися із сином чи дочкою на різні теми, залучайте родичів до таких розмов. Оптимально, якщо старші братики чи сестрички будуть проводити час із малятком та подавати приклад спілкування.

Що робити, якщо з дитиною не хочуть дружити в дитячому саду

Тож, малюк відвідує сад дуже неохоче. Проблему необхідно вирішувати, щоб не допустити травмування дитячої психіки.

1. Якщо чадо в поганих стосунках із неформальним лідером групи:

• Важливо підвищити самооцінку малюка. Хваліть його за гарні вчинки вдома, порадьте продемонструвати в садку свої уміння, які можуть бути привабливими для інших дітей;
• В разі, якщо малюк продовжує скаржитися на конкретну дитину в групі, що не дає влитися до колективу, варто поговорити із вихователем та батьками кривдника.

2. Якщо причина в сором’язливості та нерішучості вашої дитини, треба допомогти їй стати більш розкутою та, знов-таки, зміцнити самооцінку:

• Конструктивно виражайте незадоволення. Засуджувати потрібно вчинки, а не особистість дитини. «Ти не привітався зі своїм другом, який нерозумний хлопчисько!» - недопустима форма вираження. «Я засмучена твоїм вчинком, але сподіваюсь, що надалі ми навчимося вітатися із знайомими під час зустрічі!» - прийнятно.
• Не пред’являйте занадто високі вимоги до дитини, не висловлюйте багато претензій, адже він може відчути свою неповноцінність чи непотрібність.
• Хваліть малюка за всі позитивні вчинки та досягнення, не забувайте нагадувати про те, що ви будете любити його за будь-яких обставин.
• Приязний тон у спілкуванні із сином/дочкою завжди та усюди – гарантія того, що малюк відчуватиме свою важливість та особисту цінність.
• Дозвольте дітлахам приймати самостійні рішення, попереджаючи про можливі наслідки. Так дитина навчиться нести відповідальність, робити рішучі кроки, проявляти ініціативу, в тому числі й у спілкуванні із однолітками.

Чи дозволить впоратися із проблемою перехід до приватного дитсадку? Про всі за та проти приватних дитячих садів читайте на нашому сайті.