Самооцінка – це уявлення людини про себе і свою значущість у соціумі. Це те, як ми оцінюємо свої дії, характер, інтелектуальні здібності та інші психічні явища. Вона формується ще в ранньому дитячому віці, і головне завдання батьків і людей, які беруть участь у вихованні дитини,  – сформувати правильну, адекватну самооцінку для розвитку успішної і гармонійної особистості.

Існує три типи самооцінки:

  • завищена;
  • адекватна;
  • занижена.

Батькам може здаватися, що нехай краще у їх діток буде завищена самооцінка, ніж низька. Насправді це велика помилка. Дитина, досягнувши підліткового віку, коли думка її референтної групи (друзів, однокласників) стане більш важливою, буде розчаровуватися в собі, а заодно і в тих людях, «які на протягом років брехали». Тому дуже важко буде навчити дитину вірити в себе і довіряти вам.

Занижена самооцінка є результатом вашого неправильного спілкування з дитиною. Ви скажете: «Як же це? Ми ж так стараємося для Лесика!». Самооцінка дитини починає стрімко падати, коли ви весь час їй повторюєте: «Не треба, давай я сама!» або «Ти ще маленький, у тебе не вийде», ну і найвідчайдушніше – «На що ти взагалі здатний?».

Як дізнатися, яка самооцінка у дитини

Існує кілька нескладних методик, які дозволяють швидко виявити рівень самооцінки дитини вдома. Один із найпростіших  - тест «Драбинка».

Тест «Драбинка»

Цю методику рекомендують проводити з дітьми старше 3-х років. На аркуші паперу треба намалювати сходинки. Малюкові треба пояснити, що на найнижчих щаблях перебувають неслухняні діти, у яких нічого не виходить, а на верхніх – навпаки (дуже слухняні, працьовиті, у яких все-все виходить). І попросити, щоб на цій драбинці дитина намалювала себе. По тому, на якому щаблі дитина розташуває себе, робимо висновок про її ого самооцінку. Найбільше повинні насторожити крайні варіанти: самий верх і останні ступені внизу.

Занижена самооцінка у дитини – як боротися, що робити

При використанні даної методики краще, коли малюк зображує себе вище середньої позиції, аніж нижче. Якщо ж він розташував себе на найнижчих щаблях, це показник невпевненості в собі і необхідності проведення корекційних заходів. Знову-таки, не варто стрімголов бігти до фахівців-психологів за допомогою. Адже якщо мова йде про дитину дошкільного віку або школяра початкових класів, то ви ще користуєтеся у нього незаперечним авторитетом і в ваших силах підвищити скорегувати його ставлення до себе. Методи підвищення самооцінки у дітей не вимагають спеціальних навичок, а тільки уваги і терпіння.

  1. У першу чергу необхідно проаналізувати свою поведінку і те, як ви спілкуєтеся з дитиною. Виключити обвинувальну інтонацію, і «фатальні передбачення». Причому позбутися від цього нам батькам дуже складно, адже вони існують у нас уже на рівні готових патернів виховання, прийнятих від наших же батьків.
  2. Обов'язково радійте і хваліть навіть малі успіхи дитини. Це навчить його відчувати смак перемоги і посилить впевненість у собі і своїх силах.
  3. Необхідно виділяти посильну зону відповідальності. Виконувати доручення з якими дитина може впоратися самостійно (повати квіти, годувати кота, мити посуд та под.). При чому формулювання повинно бути не в наказовому тоні, а як прохання про допомогу. Ви повинні донести їй, що потребуєте її допомоги.
  4. Радьтеся з дитиною, запитуйте її думки. Зрештою навіть дійте згідно її порад. Не бійтеся здатися слабкими перед малюком.

І головний спосіб, як підвищити самооцінку дівчинці / хлопчикові 6-9 років – любіть своїх дітей, не соромтеся висловлювати і показувати свої почуття, адже батьківська ніжність і обійми важливі в будь-якому віці. А весело провести дитяче дозвілля разом з дітьми допоможе KidsVisitor!

Полезна ли эта статья?