Перший досвід відпочинку в дитячому таборі має залишити по собі лише позитивні емоції та яскраві враження, а не море пролитих сліз та гостру нелюбов чада до розлук у майбутньому. Аби уникнути можливого стресу та отримати від поїздки максимум користі, організуйте попередню комплексну підготовку дитини до табору, в ході якої будуть враховані усі нюансі самостійного дозвілля. Причому психологічний компонент чи не найважливіший у процесі зборів.

Про самостійність та розставання

Щоб дитина здобула навички самообслуговування, комунікації із однолітками, навчилася жити в колективі та самостійно вирішувати питання, рано чи пізно доведеться забезпечити їй відповідні умови, в яких немає місця батьківській опіці.

Правда, діти мають бути готові до знакового етапу у своєму житті: наявний минулий досвід відпочинку далеко від батьківського дому (наприклад, в селі у бабусі) буде на руку та дозволить мінімізувати переживання.

Про готовність малюка до настільки сильних перемін не можна говорити однозначно. Особливо комунікабельні та активні дітлахи прохають придбати путівку вже в 7-8-річному віці, а для когось навіть підлітковий період (11-12 років) не знаменує еру «я сам». Якщо за згодою із дитиною ви дійшли висновку, що насичена літня програма окремо від батьків – оптимальний варіант, обирайте:

  • Перевірений табір з гарними відгуками та незаплямованою репутацією.
  • Бажано, щоб база розташовувалась не далі, аніж у 1,5-2 годинах їзди автівкою: не виключено, що гостити у вихованця доведеться часто.
  • Бажана тривалість зміни для першого разу – до двох тижнів. Якщо все пройде гладко, наступного року можна купити путівку на тритижневе перебування в таборі.
  • У разі, коли дитя не виказує особливого бажання до табірних розваг, не давіть та не змушуйте їхати силоміць.

Збори до табору: рекомендації для батьків

Навіть якщо дитина проявляє неабияку самостійність та повну готовність до змін, не варто нехтувати детальними роз’ясненнями та бесідами:

  • Щоб кардинальна переміна обстановки не стала причиною страждань, привчіть дитину до думки, що вона відпочиває самостійно. Лише вона відповідальна за те, у що одягається, що їсть, з ким та де грає тощо;
  • Як мінімум за місяць до від’їзду починайте адаптацію до «табірного» режиму дня. Привчіть дитину просинатися, їсти та засинати о тій же годині, нагадуйте про необхідність щоденних гігієнічних процедур, порядку в тумбочці та шафці;
  • Продемонструйте батьківську чуйність:
  • Якщо малюк нудить за домівкою, відвідайте його, зробіть візит незапланованим та неочікуваним, попередньо узгодивши його із керівництвом табору. Відчуття міри – корисний навик, який допоможе вам не перестаратися із гіперопікою та тим самим не транслювати хвилювання чаду;
  • Розмови про субординацію та методи взаємодії із оточуючими дуже важливі. Розкажіть, як краще знаходити друзів, чому потрібно слухатися вожатих та як вести себе в надзвичайних ситуаціях. Окремо проведіть бесіду про заборони (при показаннях не вживати ряд продуктів, не виходити за межі бази, не брати чужого, відмова від сумнівних заходів типу куріння тощо);
  • Потурбуйтеся про те, що взяти до дитячого табору: запакуйте у валізу комплекти практичної одежі, що поєднується між собою, взуття на зміну. Складіть всі необхідні документи, виписки, довідки, ліки;
  • Поважайте бажання дитини: якщо вона прохає забрати її через сварку із друзями чи відсутність спільної мови із вихователями, спробуйте ненав’язливо поговорити про проблему. Син чи дочка наполягає? Тоді варто поступитися;
  • При прощанні випромінюйте позитив та упевненість у тому, що відпочинок пройде «на ура!». По завершенні «тріпу» окресліть подію як важливе досягнення, підтвердження самостійності та дорослості малюка. Розкажіть, як ви пишаєтесь дитиною.

Під час підготовки до табору, як і в будь-якій іншій «мамській» справі, важливо відчувати настрій дитини та об’єктивно оцінювати її можливості. Трохи терпіння та співпереживання – і ви поборете будь-які сумніви! Читайте також статтю про всі ЗА і ПРОТИ дитячих таборів.

Полезна ли эта статья?