Вперше відправляючи дитину до літнього табору, батьки малюють в уяві калейдоскоп щасливих картинок: ось їх 11-річний хлопчак легко розводить вогонь, тут біля багаття розповідає друзям історії про школу, а після приїзду додому самостійний парубок заледве не готує вечерю з 6 страв на усю родину… Безумовно, путівка до табору дає величезний досвід спілкування із однолітками та робить дитину більш самостійною. Але лише за умови, що вона морально готова до довгої розлуки, самостійного обслуговування та взаємодії з іншими членами соціуму в незвичних обставинах.
Як правильно оцінити, чи готова дитина відправитися до табору? І якщо так, то чи можливо оптимізувати її перебування там? KidsVisitor поговорив із дитячим психологом та склав пам’ятку роботи із дитиною напередодні першої поїздки до табору.
Готовність дитини до табору: критерії оцінки
Вісім років – допустимий вік для самостійного перебування в оздоровчих закладах, принаймні, так вважають психологи. І тут же погоджуються, що це опосередкований показник, тому варто орієнтуватися лише на розуміння своєї дитини. Самостійний та комунікабельний учень молодшої школи не побачить проблеми в перебуванні, а прив’язаний до батьків підліток-інтроверт гостро відчує дискомфорт. Тут все індивідуально.
Психологічна та побутова самостійність
Це головний критерій, яким варто керуватися при виборі табору. Дитина має вміти витримувати розлуку із мамою та татом. Добре, якщо є досвід ночівлі у бабусі та дідуся чи друзів без драматичних ридань та меланхолії. Але навіть самостійне чадо не варто відправляти довше, ніж на 10 днів, і на великі відстані. Бажано, щоб місце знаходилось в межах двогодинної їзди автівкою чи автобусом.
Без навичок самообслуговування школяр ризикує стати об’єктом насмішок – діти часто категоричні стосовно тих, хто не дотримується правил гігієни. Банальний похід в душ, чищення зубів – обов’язкові ритуали, які дитина робить без нагадування з боку батьків, у цьому разі все пройде гладко.
Притомність
Вихователі та вожаті зобов’язані гарантувати безпечне перебування, але цього мало, якщо немає розуміння обережності. Дитина має знати, що не можна їсти немиті фрукти, дратувати собаку чи стрибати з дерева.
Спілкування з дітьми
Проблеми з комунікацією – серйозна перешкода для поїздки в табір. Інтроверт, закинутий в незвичні умови, де немає мами й тата, завиє від неможливості усамітнитися в кімнаті, необхідності брати участь у змаганнях та відкриватися незнайомим дітям. У той же час, якщо мала місце неприємна ситуація із конфліктами у школі, літній табір стане новою сторінкою в житті: з’являться нові друзі, позитивні емоції та досвід життя далеко від батьків.
Читайте також: За і проти дитячих таборів: чи варто відправляти дитину в табір
Зацікавленість
Тут все просто: дитина або хоче їхати в табір, або ні. Звичайно, за відсутності бажання не варто й думати про путівку – ризикуєте отримати невроз для кожного члена родини. Можливо, підліток не бажає рушати в мовний заклад, йому до душі табір із робототехніки? Не проектуйте на дитину свої нереалізовані амбіції та бажання, дозвольте їй бути такою. Яка вона є.
Готуємося до зміни: на що звернути увагу
- Вивчіть відгуки про проект в інтернеті. Умови перебування мають відповідати встановленим вимогам, а адміністрація – гарантувати безпеку для здоров’я та життя кемперів;
- Занотуйте контакти директора, вожатих, медсестри, викладачів, тому що підлітки нерідко гублять смартфони. Так ви зможете дізнатися про ситуацію, якщо не додзвонитеся до дитини;
- Їжу з собою давати не можна, аби не стати пацієнтами інфекційної лікарні. В таборі своє меню, складене з урахуванням потреб дітей;
- Слізні прохання забрати додому – норма протягом першого тижня. Якщо час іде, а настрій дитини не покращується, зверніться до дорослих у таборі.
Зважте усі аргументі та прийміть адекватне рішення. Так путівка до табору подарує лише позитивні емоції та стане по-справжньому корисною для загального розвитку.
Поділитись:
Також дивитись
