Коротко про зміни в новому правописі української мови 2019

22 травня 2019 року Кабінет міністрів затвердив нову редакцію українського правопису – вона замінить версію 1992 року. Прийняттям нововведень ми зобов’язані спеціально створеній робочій групі Комісії з питань правопису Міністерства освіти та науки України, що складається з провідних філологів та чиновників.

За словами самих розробників, зміни актуалізують українські орфографічні тенденції з урахуванням новітніх мовних явищ, що використовуються в суспільній, науковій та культурній сферах.

Знову «ожили» риси «харківського» правопису, затвердженого в 1928 році, який втілює споконвічну українську мову.

Зміни правопису

Більшість змін стосуються правопису слів іншомовного походження, а точніше – їх вимови. Усі нововведення умовно можна поділити на дві групи – власне зміни в написанні без варіантів та варіантні доповнення.

Пишуться без варіантів

1. Проєкт, проекція за аналогією зі словами ін’єкція, траєкторія, об’єкт, в яких є латинський корінь –ject-.
2. Плеєр, конвеєр, феєрверк, Соєр, Хаям. Звукосполучення [je], [ji], [ju], [ja] передаються буквами є, ї, ю, я.
3. Звукосполучення ck, яке в іноземній мові відображає звук [k], на письмі передається однією к: Дікенс, Дікінсон, Джексон, Текерей.
4. Пишуться разом:

• Слова з першим іншомовним компонентом, що має кількісне визначення: архі-, архи-, бліц-, гіпер-, екстра-, макро-, максі-, міді-, максі-, мікро-, міні-, мульти-, нано-, полі-, преміям-, супер-, топ-, ультра-, флеш-. Мультимільйонер, супергерой;
• Слова з першим іншомовним компонентом анти-, контр-, віце-, екс-, лейб-, обер-, штабс-, унтер-: антивірус, оберпрокурор. Виключення – контр-адмірал.
• Невідмінюваний числівник пів, що означає «половина», з наступним іменником у формі родового відмінка однини пишемо окремо: пів аркуша, пів години, пів ями, пів Європи. Але якщо із наступним іменником пів являє єдине ціле та не відображає значення половини, пишемо разом: піваркуш, південь, півзахист, півколо, півмісяць.

5. Російські прізвища. Закінчення прізвищ прикметникового типу передаємо так:

• -ой через –ий: Донський, Крутий, Луговський, Трубецький. Виключення – Толстой.

6. Зміни в окремих словах.

• Літери подвоюються, якщо збігаються однакові приголосні кореня чи основи (-н-, -нь-) із суфіксами –н-, -ник-, -ниц-:письменник, священник. Дві букви н зберігаються перед суфіксом –ість: законний – законність, туманний – туманність;
• Разом пишуться складноскорочені слова та похідні від них: адмінресурс, Міносвіти, профспілка, Святвечір.

7. Велика літера – у назвах товарних знаків (автомобіль «Лада»), але з маленької, якщо слово використовується в загальному значенні (на новенькому мерседесі).

Допускаються 2 варіанти

1. У прізвищах та іменах людей звук [g] може передаватися адаптовано до української вимови [г] або з імітацією іншомовного [ґ]: Вергілій і Верґілій, Гуллівер і Ґуллівер.
2. У словах, що походять із давньогрецької та латинської мов, au передається –ав- або –ау-: аудієнція і аудієнція, пауза і павза.
3. Буквосполучення th: у словах грецького походження, що в українській мові традиційно передаються –ф-, допускається орфографічна варіативність –ф- і –т-, тому анафема і анатема, Афіни і Атени, Борисфен і Бористен.
4. Українські та давно засвоєні слова можуть мати початковий голосний и як варіант: ірій і ирій, ірод і ирод.
5. Іменники на –ть після приголосного, а також слова кров, любов, осінь, сіль, Русь, Білорусь в родовому відмінку однини можуть мати варіантне закінчення –и: гідності і гідности, осені і осени, Русі і Руси.

Якщо казати про суспільну думку, то філологи схвалюють прийняті нововведення, хоча деякі з них, в силу пережитих у радянський час трансформацій, можуть виглядати штучно. Тим не менш, більша частина змін повернуть мовну систему до автентичного праобразу української мови, якою та була до русифікації у 50-х роках 20 століття.