Говорячи про агресію у дитини, з чим рано чи пізно стикається переважна більшість батьків, варто розрізняти безпосередньо агресію – емоцію гніву в активному вираженні як реакцію на подразник, а також агресивність – сталу модель поведінки.

Прояв агресії (намагання вдарити, вкусити оточуючих чи навіть себе) в поодиноких випадках або на конкретному етапі розвитку не повинні лякати матусь і татусів – адже дитина тільки вчиться виражати своє невдоволення
та й придушувати негативні переживання шкідливо для здоров’я).

Варто насторожитися, коли спостерігається агресивність як стійка риса характеру маленької людини. Це вже перші дзвіночки, що свідчать про несприятливий мікроклімат вдома, відчуженість дитини від членів сім’ї, байдужість чи надмірну критику стосовно найменшого. Перш ніж питати порад у дитячого психолога, як допомогти дитині впоратися із агресією, краще замислитися про свою типову реакцію на той чи інший фактор, адже батьківський приклад точно копіюється дітьми.

Причини агресії у дітей

Що робити з агресією у дитини? Щоб дати відповідь на це питання, потрібно зрозуміти причини такої поведінки, а також врахувати вікові особливості.

Інфографіка: причини агресії у дитини та як батькам впоратися з агресивною поведінкою дитини

Вік до 1 року

Пам’ятайте, що дитина від народження є дружелюбною; крик, плач, звивання та бажання вирватися з рук пов’язані із його невдоволенням діями та навіть емоціями дорослих. Так, постійна дратівливість матері, що є наслідком хронічної втоми, сприйняття нею материнських обов’язків як чогось пригнічуючого, викликає відповідну реакцію і з боку немовляти.

Також причинами агресії у дітей віком до року (наприклад, кусання) можуть бути прорізання зубів або спроби контактувати із матір’ю. В цьому разі не реагуйте занадто бурхливо: уважний погляд та ясне висловлення свого ставлення до таких дій без тіні посмішки («Мені не подобається!», «Не потрібно цього робити!») допоможуть припинити подібні прояви.

1 рік

Після року дитина активно досліджує навколишній світ та дорослих зокрема. У цьому віці батькам важливо сформувати у малюка ази поведінки, виявляючи зі свого боку наполегливість та послідовність (чого мають додержуватися усі члени родини):

  • Не більше п’яти «не можна», що стосуються життя та безпеки (цікавість до розеток, ігри на дорозі тощо);
  • Заміна інших заборон альтернативними варіантами (книгу рвати не можна, а стару газету – можна).

Від 2 до 3 років

Агресія у дітей 2-х років пов’язана із початком становлення особистості та спробами настояти на своєму, а також із першим досвідом взаємодії з іншими дітьми. А ще – це інструмент, щоб досягти свого, визначити межі дозволеного, тому так важливо вчасно коректно нівелювати подібну поведінку. Довірливі відносини із дитиною, пояснення можливих наслідків своїх вчинків сприяють згладжування конфлікту.

Старші діти

Після 3-х років можуть спостерігатися явища переносу дитячої образи та гніву на інші об’єкти, що загрожує задерикуватістю та конфліктністю. Що робити з агресією у дитини в такому разі? Необхідно навчити чадо промовляти свої емоції та з батьківського боку демонструвати розуміння такої поведінки («Я б також сердилася за подібних обставин»), у пікові моменти просто бути поруч. Активні рухливі забави, спортивні ігри та заходи допоможуть впоратися із гнівом. Арт-терапія – наприклад, просте «калякання» та подальше «знищення» негарного папірця – також дуже дієвий спосіб (застосовується і для малюків від року).

Будьте терпимі до своїх дітей та поважайте їх інтереси, вчасно окреслюючи межі. А ще не забувайте про користь відвідування спортивних секцій – як для фізичного, так і психологічного здоров’я.

Дивіться афішу заходів для дітей на кожен день від KidsVisitor, щоб проводити дозвілля весело і цікаво!

Полезна ли эта статья?