Такі різні рідні брати й сестри. Або ще раз про дитячі ревнощі

За визначенням Вікіпедії:

Суродже́ник, суродже́нець або си́блінг (англ. sibling, sib)  — термін, який використовується в етнології, соціальній антропології та інших науках, що позначає дітей одних батьків (найближча спорідненість). Термін “сиблінг” використується, щоб уникнути необхідності уточнювати стать. Сиблінг жіночої статі — це сестра, чоловічої — брат.

Діти — великі і маленькі, такі схожі на нас і водночас абсолютно різні, з власним характером, вподобаннями та звичками, часом такими дивними та незрозумілими для нас, батьків. Нам самовпевнено здається, що ми все знаємо про своїх крихіток і з усім можемо впоратись. А от і ні!

Часом мені спадає на думку, що тема батьків-дітей невичерпна, бо кожен раз знаходжу щось нове і нове. Я мама двох чарівних дівчаток. Одна з них — 17-ти літній підліток з типовим musthave підліткового віку: різкі зміни настрою, максималізм у поглядах, протестні настрої, радикально червоний колір волосся. А другій нещодавно виповнилось 3 роки і 3 місяця, буває ой як не просто! Але, незважаючи на труднощі (куди ж без них?) для мене моя роль мами перш за все цікава, захоплююча, а подеколи — це непередбачувана подорож із дитинства в юність, у дорослішання моїх дітей.

Напевно, одна із найважливіших навичок батьків у стосунках з дітьми — це МИСТЕЦТВО БУДУВАТИ МІЦНІ, ДОВІРЛИВІ СТОСУНКИ за будь-яких обставин. І чим краще ми володіємо знаннями про особливості фізичного і психологічного розвитку своєї малечі, тим легше нам з цим впоратись.

Порядок народження, стать і різниця у віці між дітьми у сім'ї мають значний вплив на майбутнє доросле життя суроджеників, а також на те, як вони будуватимуть стосунки у своїх сім’ях. Моделі поведінки людей багато в чому визначаються тим, чи були вони старшими, середніми, молодшими дітьми в сім'ї або єдиною дитиною. Також дуже важливою є різниця у віці між сиблінгами. Розглянемо це більш детально.

Ролі суроджеників, сформовані у сім'ї

Насправді існує обмежене число можливих рольових позицій у сім'ї, залежно від кількості дітей, їхньої статі і проміжку між народженням. І хоча в даний час моделі поведінки, пов'язані з порядком народження, зазнають метаморфози внаслідок соціальних та культурних змін, все ж таки можна говорити про деякі стійкі відмінності між рольовими позиціями дітей.

Як правило, найстаршій дитині в сім'ї зазвичай більше за інших дітей властиві відповідальність, сумлінність, прагнення до досягнень, честолюбство. Вона часто бере на себе частину батьківських функцій, піклуючись про молодших дітей у сім'ї. Вона може відчувати себе відповідальною за сімейний добробут, продовження сімейних традицій, часто стає лідером. Народження наступної дитини призводить до “скасування” її виключного права на любов і турботу матері, і часто супроводжується ревнощами до суперника.

Для молодшої дитини більш властиві безтурботність, оптимізм, готовність приймати чуже заступництво. Для членів своєї сім'ї вона може назавжди так і залишитися малюком. До її досягнень батьки, як правило, ставляться менш вимогливо.

Середня дитина відображає характеристики як молодшої, так і старшої або їх комбінації. Часто, однак, середня дитина, якщо тільки вона не єдина дівчинка чи єдиний хлопчик в сім'ї, змушена боротися за те, щоб бути поміченою і отримати свою роль.

Єдина дитина виявляється одночасно найстаршою і наймолодшою в сім'ї. В результаті такі діти мають багато характеристик старшої дитини, але можуть зберегти в собі дитячі якості до зрілого віку. Єдина дитина набагато частіше успадковує характеристики одного з батьків своєї статі. Оскільки батьки схильні покладати великі надії на єдину дитину, як і на старшу, вона зазвичай відрізняється в школі і в інших сферах докладання зусиль. Будучи винятковим фокусом уваги, єдині діти часто тісно прив'язані до батьків протягом усього життя. Маючи менше можливостей для гри з іншими дітьми, вони можуть вже в дитинстві бути схожими на маленького дорослого. Крім того, така дитина досить комфортно почуватиме себе на самоті.

Читайте також: Наскільки ви хороша мама, або як навчитися справлятися з батьківської тривогою?

Різниця у віці

Що ж стосується різниці у віці між сиблінгами, то якщо вона більше 5-6 років, то кожен з дітей буде наближатися за своїми характеристиками до єдиної дитини, хоча до них додадуться деякі якості тієї ролі, до якої вона найближче. Наприклад, старша сестра, яка має брата на вісім років молодшого, буде швидше єдиною дочкою, якою вона і була протягом восьми років, але в її поведінці будуть і деякі риси старшої сестри.

Чим менша різниця у віці, тим імовірніше, що діти будуть вступати в конкуренцію за досягнення.

Наприклад, якщо між старшим братом та молодшою сестрою різниця всього в рік, то настане час, коли він буде боятися, що його випередить дівчинка, чий розвиток йде швидше.

Що ж, чим більшою є різниця у віці, тим менш близькими є стосунки між братами та сестрами?

Це далеко не завжди так.

Однозначно — різниця у віці відіграє свою роль, але винятково важливою є позиція батьків у формуванні подальших стосунків між сиблінгами. Саме батьки, усвідомлюючи це чи ні, своїми діями, висловлюваннями, переконаннями закладають фундамент, на якому вже в більш зрілому віці будуть будуватись або теплі і дружні стосунки, або ж навпаки — відсторонені та холодні.

Успіху вам і терпіння!

Сімейний психолог Наталя Гаєвська